Педагогічна та батьківська мудрість виховання – духовне надбання дітей.

Дитина – дзеркало сім'ї. Як у краплі води відбивається сонце, так у дітях відбивається моральна чистота матері й батька. Завдання сім'ї – дати кожній дитині щастя.
                                                 В.О.Сухомлинський

Жити – означає продовжувати себе в своєму синові, у своїй дочці. Жити – творити людину. Головний осередок, де розквітає ця справжня людська потреба – це сім’я. У сім’ї шліфуються найтонкіші грані людини – громадянина, людини – трудівника, людини – культурної особливості.

        Із сім’ї починається суспільне виховання.

        У сім’ї, образно кажучи, закладаються коріння , з якого виростають потім і гілки, і квіти, і плоди.   Сім’я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави. На моральному здоров’ї сім’ї будується педагогічна мудрість виховання.

      Важливим моментом у налагодженні сімейних стосунків є розуміння дорослими того, що права та обов’язки дітей та батьків у сім’ї взаємно доповнюють одне одного, але не співпадають. Ось чому мама та батько мають обережно і тактовно користуватися своїм авторитетом, поступово переходячи від прямого впливу на дитину до формування у неї з її дорослішанням дедалі більшої незалежності і самостійності.

        Авторитет полягає в тому, що він не вимагає ніяких доказів, як цінність видима дитячим оком.

        В,О.Сухомлинський виділив вісім видів авторитету. Розглянемо деякі з них.

• Авторитет сили – породжує дитячий страх і обман, в той же час виховує у дитини жорстокість.
• Авторитет відстані – щоб діти були слухняними, треба подалі від них триматись, виступати у вигляді керівника і підлеглого.
• Авторитет педантизму – слово батьків – святиня, стає законом. Якщо тато сказав, що завтра буде дощ, а дощу нема – завтра не можна гуляти.
• Авторитет резонерства – садять дитину напроти себе і починають повчати довго і нудно.
• Авторитет  любові – якщо дитина не слухається, у неї запитують: «Значить тата не любиш?» Вдивляються в дитячі очі, шукають там любові і ніжності. Діти дуже швидко помічають, що тата і маму можна обманути, тільки робити це потрібно з ніжним виразом на обличчі. Егоїзм і егоїст забезпечені. Причому такі діти нещирі і брехливі.
• Авторитет доброти – дитяча слухняність досягається через дитячу любов, але вона викликається поступливістю і добротою батьків. Тато і мама все дозволяють заради того, щоб не було конфліктів, щоб був мир. Дуже швидко діти просто керують батьками.
• Авторитет підкупу – коли слухняність купляється подарунками і обіцянками.

      Психологи вважають, що важливими у спілкуванні батьків із дітьми є такі вміння: активно слухати, тобто вміння чути, що дитина хоче сказати уміння виражати власні почуття доступно для розуміння дитини застосовувати принцип «обоє маємо рацію» для розв’язання конфліктних ситуацій, тобто вміння домовлятися з дитиною так, щоб результатами розмови були задоволені обидва учасники.

     Наш власний спосіб життя, як приклад – найважливіший будівельний матеріал, з якого діти творять себе. Наша манера говорити, поводитися, погляди, вчинки, мораль – все це наслідують діти і з цих «цеглин» будують себе. Малюк всмоктує нас жадібно, як губка, всмоктує все глибинне і поверхове, чесноти і недоліки. Від того, які ми, батьки, педагоги, в буденній поведінці, багато в чому залежить майбутній образ наших дітей.

    Важливу роль у формуванні незалежності дитини, окрім її безпосереднього знайомства з довкіллям відіграють бесіди батьків та педагогів з нею, спільні справи, здатність відповідати на численні дитячі чому.

   Засвоєні в дитинстві норми співжиття становлять підґрунтя особистісної поведінки людини та її стосунків з іншими. Отже первинна соціалізація в первинному колі залишає слід на все життя. Якщо ж діти не отримують правильних орієнтирів, не привчаються турбуватися про інших, зокрема про своїх батьків, які  дали їм життя, викохали і випестили, тоді виникає ще одна педагогічна проблема сім’ї – байдужість дітей до своїх батьків.

        Отже, шановні батьки,  любов до дітей має бути розумною, духовність справжньою, доброта не безмежною, тоді засіяні вами зерна заколосяться вдячністю.

        І нехай подолати труднощі у вихованні дітей, вирішити найскладніші питання в нелегких ситуаціях вам допоможуть мудрі і  добрі ідеї великого педагога і Людини – Василя Олександровича Сухомлинського.

                                                                            За матеріалами  Бутько О.А.